Який/яка ви учасник/учасниця читацького клубу ЛітАкценту?

Вечір буднього дня, книгарня Є. У залі колом розставлені стільці, ви сидите на одному з них. Чому ви тут?
Я чув, буде захід, присвячений роману Х. А прийде автор? Я хоч не читав, але маю що сказати!
Мене привів сюди дух пРАщурів наших.
На вулиці ймовірність познайомитися з розумною дівчиною дуже мала. Читацький клуб – чудова можливість.
Я читала, що буде обговорення книжки, яка мене так вразила! Може, ще щось хорошого порадять.
Та не знаю, зайшла собі й сіла. Не виганяють, то й добре.
Послушать про книжку. Извините, что я по-русски.
Потусить із вумними людьми. Ну і роман хароший, да. Хоча це як подивитись.
Ми цей текст скоро на семінарі розбиратимемо. Послухаю замість пертися в бібліотеку.
Це мій улюблений автор, тож цікаво, що скажуть професійні критики й літературознавці. І тема близька мені.
Я працівник/працівниця книгарні Є.
Чи багатьох присутніх ви знаєте?
Це не так важливо. От чи знають вони мене!
Усі ми одного РОДу-кореня, діти Праматері, Космічної Душі. Сатана роз'єднує, але серця наші чисті.
Не знаю, та мене це анітрохи не знічує. От із тою красунечкою точно познайомлюся. А раптом вона є Вконтакті?
Ой, не знаю нікого. Жаль, подруга відморозилась скласти мені компанію.
Уперше бачу. У них тут своє шось, я не в курсі.
Никого.
Наші як завжди – модератори на місці, а решта підтягнуться. Цікаво, скільки фріків буде.
Он мій викладач, а ті двоє знають мого наукового керівника!
Обличчя отієї пані мені знайоме, де ж я його бачила. Стаття в «Тижні» була чи що. Чи на Громадському. І пан навпроти, здається, відомий критик.
Я працівник/працівниця книгарні Є.
Чи ви читали книжку, яку обговорюють?
Не читав, але чув і можу провести паралелі багато з чим – та взяти хоча б мою творчість.
Звісно. Звіряючи ключові тези зі своїм конспектом Книги «Матриця Вседержителя».
Ні, але про сучасні книжки залюбки послухаю, особливо коли про них розказують такі красунечки.
Так! Просто ні спати, ні їсти на могла, поки не дочитала! І фільм бачила.
Хр-р-р…
Нет.
Фабулу знаю, головні інтерпретації – теж. Прочитала сторінок 30, щоб відчути стиль. Можу й есе написати, чо.
Так-так, і критику. Обговорення якраз бракує для повноти дискурсу. / Ні, але щаз почерпну шось корисне.
Авжеж – оце б я сиділа і слухала про текст, якого не читала?
Я працівник/працівниця книгарні Є.
Як ви поводитеся впродовж зібрання?
Зосереджено слухаю всіх, беру слово за першої-ліпшої можливості, із запалом говорю, читаю вірші (власні), цитую класиків, але щоразу хтось утручається.
Слухаю уважно, як люди ходять навколо, та не наближаються до головного. А Істина ж одна, тільки різні має ймення. Вибираю принагідну мить і проливаю світло. Бачу, що люди сумнішають, але в декого в очах спалахують вогники правди.
Усе це надзвичайно цікаво, хоч і не так, як на науковій конференції, бракує все-таки академізму. Але жінки сміються, і це так звабливо! Спокусливі розумнички.
Не можу поворухнутися, так цікаво. Часом якісь дивні слова кажуть, і багато незнайомих прізвищ, це ж скільки люди прочитали!
Займаюся своїми справами.
Сижу.
Фоткаю людей, виставляю на фб, шото кажу про текст, ржу, відпускаю іронічні зауваження, перезираюся з модераторкою, бавлюся з іграшкою-талісманом читацького клубу, фіксую свіжих фріків.
Не встигаю конспектувати! / Нуджуся.
Слухаю, беру активну участь в обговоренні – мабуть, мій досвід буде не зайвий.
Я працівник/працівниця книгарні Є.
Які у вас запитання/ремарки/зауваження (якщо є)?
Я, з дозволу шановного товариства, прочитаю свій вірш. І подарую збірку – модераторці дійства й головній редакторці «ЛітАкценту».
Не подобається мені слово «ремарка», у санскриті такого нема. Слід стриміти до автентики й бути пильними до слововжитку. От у росіян, наприклад: «работа». Це ж від слова «раб». У нас, українців-оріян, геть інше смислове навантаження.
(жінці поруч) Ви теж зараз ідете в паб?
Чому книжка завершується так сумно?
(подумки) Я не мішаю тут нікому?
Нет.
Зауважень нема, зате свіжих мемів кілька привалило.
Нема, дайте ж усе дописать. А, там на когось посилалися, треба уточнити.
Тут є люди, які читали в оригіналі, – попрошу порівняти наш переклад із російським. Бо останній видався мені кострубатим.
Я працівник/працівниця книгарні Є.
У чому секрет Кадзуо Ішіґуро, з огляду на традицію британського роману й особливість ідентичності автора?
Я не знаю щодо Ішіґуро, а от Шекспір! До речі, у Тараса Шевченка є аналогічні мотиви. Вони дуже вплинули на мою збірку поезій «Вдивляючись у занехаяну криницю».
Не так потрібно ставити питання. Воно має звучати: «А чи потрібен українцям Ішіґуро?»
Бачу, гарнюня навпроти хоче відповісти. Їй так пасують окуляри.
А-а-а, секрети, зараз нам усе розкажуть. Код Ішіґуро!
Шо?
Гм.
Ну, можна дуже довго розказувати, чому Ішіґуро крут. Спробую стисло. Оу, щаз у мене кинуть дінозавром, прикольно.
Ручка вже з пальців випадає, чого я не почала писати на диктофон??
О, як читач і я маю що доповнити.
Я працівник/працівниця книгарні Є.
Які у вас плани після зібрання?
Запитаю-но, чому видають отаке, як сьогодні обговорювали, хто взагалі знає цих письменників?! От я, у мене три книжки про Україну, і кому це треба? Піду до касира, раз уже високочоле товариство мною гордує.
Отой поважний пан теж знає, що Будда українець – зразу видно людину просвітлену. Жалівся, що не може знайти книжку «Шлях аріїв», треба йому підказати. Дивно: книгарня українська, а нема. Розібрали, мабуть.
Які тут дівчата! Особливо ті дві, з довгим волоссям. Відчуваю, вони аспірантки. Треба зловити мить і розпитати їх про тему дисертації.
Книжку порівнювали з іще кількома – оце записала, хай мені знайдуть. Куплю і зразу почну читати!
Та шось говорили, говорили, я аж закуняла. Дивлюсь, дощ перестав, то пішла собі додому. Шо там далі було, не знаю. Мабуть, ще довго балакали.
Уйду.
Бухать, нарешті!
Подякую – стільки корисного вдалося записати, на цілий розділ диплому!
Запитаю про тему і дату наступного читацького клубу.
Я працівник/працівниця книгарні Є.
Чи завітаєте ви ще раз?
Навряд. Ані дрібки поваги ні до старших людей, ні до тружеників пера, яким не потрібна слава минуща. Гай-гай, нема пророка у своїй вітчизні.
Аякже. Он скільки довкола душ, спраглих Істини.
Неодмінно! Я ще не у всіх гарнюнь телефони попросив.
Так, от устигнути б прочитати що там наступне сказали.
(мене вже й слід прохолов)
Не знаю.
Ги, канєшна.
Хз, але знатиму, шо таке є – корисна вєщ.
Так, якщо наступна книжка буде для мене цікава.
Я працівник/працівниця книгарні Є.
Доберіть порівняння. Чорний, як…
… бездонне провалля мого серця.
… космос.
… містичні очі коханої.
… ніч.
… кульок.
… портфель.
… «Чорний ворон» Шкляра, гагага.
… ніч перед сесією.
… «Квадрат» Малевича.
... книгарня Є після 21:00.
{"name":"Який\/яка ви учасник\/учасниця читацького клубу ЛітАкценту?", "url":"https://www.quiz-maker.com/QZW1NWM","txt":"Вечір буднього дня, книгарня Є. У залі колом розставлені стільці, ви сидите на одному з них. Чому ви тут?, Чи багатьох присутніх ви знаєте?, Чи ви читали книжку, яку обговорюють?","img":"https://cdn.poll-maker.com/15-639661/10194-1.jpg?sz=1200-00000000001000005300"}
Powered by: Quiz Maker